Державна реєстрація сортів рослин у Росії


Основні поняття

Дії, пов'язані з реєстрацією та охороною сорту рослини, у Росії регламентуються Цивільним кодексом РФ і Законом Російської Федерації «Про селекційні досягнення».

Відповідно до зазначених документів сорт рослини - це група рослин, яка незалежно від охороноздатності визначається за ознаками, що характеризують даний генотип або комбінацію генотипів, і відрізняється від інших груп рослин того ж ботанічного таксону однією або декількома ознаками.

Сорт може бути представлений однією або декількома рослинами, частиною або декількома частинами рослини за умови, що така частина або такі частини можуть бути використані для відтворення цілих рослин сорту.

Категоріями сортів рослин, що охороняються, є клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція.

Згідно із законодавством можуть виникати такі права на сорт рослини:

- aвторське право;;

- право на сорт;

- право на поширення сорту,

які захищаються свідченням про авторство, патентом і свідоцтвом про державну реєстрацію відповідно.

Державним органом, який реєструє і видає охоронні документи на сорти рослин, є Державна комісія Російської Федерації з дослідження та охорони селекційних досягнень (Держкомісія).

Критерії для одержання прав інтелектуальної власності на сорт

Сорту надається охорона, якщо він має ряд ознак, а саме:

- новизна;

- відмінність (від будь-якого іншого загальновідомого сорту);

- однорідність (розмноження рослини однорідно);

- стабільність (його основні ознаки залишаються незмінними після його розмноження).

Для державної реєстрації сорту рослини необхідно подати до Держкомісії наступні документи:

- заяву на видання патенту на сорт, що містить основну інформацію щодо сорту, селекціонера (ів), заявника (ів), представника заявника (ів) та ін.;

- заяву на допуск сорту до використання, що містить інформацію щодо сорту, селекціонера (ів) заявника (ів), представника заявника (ів) та ін.;

- опис сорту з основною інформацією щодо селекції сорту;

- технічну анкету, що містить докладну інформацію щодо характеристик сорту, способу і спеціальних умов розмноження, показників відмінності сорту щодо подібних сортів, спеціальних умов вирощування, загального використання, схеми селекції, посадкового матеріалу, необхідного для експертизи, та ін.;

- копію пріоритетної заявки, якщо така є;

- довіреність, підписану заявником, засвідчену нотаріально;

- документ, що свідчить про право заявника подавати заявку на сорт, якщо заявник не є автором;

- фотографії рослини та її органів, які відображають основні її характеристики.

Крім того, в деяких випадках Держкомісія може запитувати додаткові документи або відомості про сорти рослини, що реєструються.

Після подання всіх документів починається попередня експертиза заявки, яка зазвичай триває один-два місяці. За умови позитивних результатів попередньої експертизи заявник повідомляється про прийом заявки, і відомості про заявку публікуються в офіційному бюлетені. Потім розпочинається експертиза на новизну, випробування на однорідність, відмінність, стабільність, а також випробування на господарську корисність. Цей етап може зайняти від одного до трьох років.

При позитивних результатах випробувань та експертизи на новизну приймається рішення про виникнення прав на сорт, і заявнику видається патент, свідоцтво про державну реєстрацію сорту і свідоцтво про авторство на сорт (якщо заявник є автором).

Якщо сорт не відповідає критеріям новизни, проте відповідає іншим критеріям патентоспроможності, то приймається рішення про видачу свідоцтва про державну реєстрацію.